Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає.
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити.
Піснечка, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Розгнівати, -ваю, -єш, гл. Разсердить, разгнѣвать.
Семено, -на, м. Сѣмя.
Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. 2) — ножана. Ножная толчея. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. 3) — походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. правила наз. еще раме́на. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Также сама сукновальня. тоже: ступа сукнєна. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Ум. ступка.
Царювати, -рюю, -єш, гл. Царствовать. І в потузі твоїй будеш тихо царювати.