Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Чуб. V. 398. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. Н. п. 2) Знахарь. Чуб. III. 193. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus. Черном. Вх. Пч. II. 21.
Днюва́ння, -я, с. Дневаніе.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ. Шух. І. 32.
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря... дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182 — 183.
Перескочити Cм. перескакувати.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Хвиґа, -ґи, ж. 1) Винная ягода, Finis carica L. ЗЮЗО. I. 123. А діточкам черевички, хвиґ та винограду. Шевч. 116. 2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування. Стор. МПр. 150.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає. Ном. № 8669.