Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потирити

Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРИТИ"
Бойчак, -ка, м. ? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. ІІІ. 54.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив. Рудан.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Полатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176. 2)боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Черешняр, -ра, м. = черешняк. Вх. Уг. 275.
Чумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься чумачествомъ. МВ. ІІ. 75. Рудч. Чп. 149. Куплю собі сірі воли, чумакувать буду. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.