Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потирити

Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРИТИ"
Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Лотр, -ра, м. Воръ, разбойникъ, грабитель, бездѣльникъ, плутъ, негодяй. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. Ум. ло́трик.
Млен, -ну, м. = млін. Вас. 183.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Охмиріти, -рію, -єш, гл. Опечалиться, омрачиться. Як занедужала, так і охмиріла Івга. Волч. у. (Лобод.).
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.