Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Доу́митися, -млюся, -мишся, гл. = дорозумітися.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. Шух. І. 250, 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. I. 204. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. К. ЧР. 229. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Ном. № 575. Посилаю з коновками по воду. Гол. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Чуб. Сосновая коновочка, а дубове денце. Грин. III. 613.  
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння. Новомоск. у.