Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо.
Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ум. завива́йлечко.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній).
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл. — очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків.