Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує.
Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Гинути, -ну, -неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Тисячами гинуть голоднії люде. Дурно тільки слова твої гинуть.
Запроти́вити, -влю, -виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Куль, -ля́, м.
1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив.
2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів.
3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени.
4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ум. кулик.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Січовий, -а, -е. Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. Січові гості.