Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Вус, -са, м. см. ус.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились.
Пруд, -ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла.
Хлібороб, -ба, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.