Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Заступо́чок, -чка, м. Ум. отъ заступ.
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. Гол. І.
Злукто, -та, с. = жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо. Черк. у. Сим. 227.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Паділ, -долу, м. Долина, юдоль.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35., Ум. привітненький.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню. Рудч. Ск. І. 122.