Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця! Ном. № 3651.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Зжовті́ти, -тію, -єш, гл. Пожелтѣть. Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. Мог. 175.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Предся II, прил. Предъ симъ бывшая. Встрѣчено только въ ж. р. К. ЧР. 426. Предся Русь. К. ЧР. 70. Вбачати в пас щиру предсю Русь. К. Гр. К. 4.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.