Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Горя́ка, -ки, м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.
Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха. Богодух. у.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.
Росторгувати, -гую, -єш, сов. в. росторга́ти, -га́ю, -єш, гл. Разрывать, разорвать. Дораз бим тя росторгала, крукам, вранам розметала. Гол. I. 175. Злу. прокляту бабу казав.... кіньми росторгати. Гол. Г. 90.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.