Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбашний, -а, -е. Покрытый пузырьками, пѣнящійся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є. К. Бай. 9.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «мама!» звать мать.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив... Стор., Вуси.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.