Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога.
Валькуватися, -куюся, -єшся, гл. О постройкѣ: быть обмазываемымъ глиной (вальками). Е, ця хата ще раз валькуватиметься.
Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Буде нас Господь громовим огнем карати. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Громовий дощ. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький.
Істе, -того, с.
1) = іста.
2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани.
Таран, -на, м. 1) Долоня на маслобойнѣ. Cм. олійниця. пішов тарани ганять. Началъ стучать. 2) Пестъ въ сукновальнѣ. 3) = тараня. 4) Оспина, слѣдъ оспы. Хоч тарани на виду, але маслак до ладу. 5) Родъ дѣтской игры.
Штрихало, -ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув.