Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати.
2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Босі колеса. Босий віз. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах.
3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. О быкѣ: съ бѣлыми копытами.
4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть.
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Намовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. намо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ.