Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постоянка

Постоянка, -ки, ж. Остановка. Ромны.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯНКА"
Вапнистий, -а, -е. Известковый, богатый известью. Желех.
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Ля́да II, -ди, об. = ледарь. Був би ляда, був би ляда, та й нікуди більше: не хоче робити, аж ніяк не хоче! Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались. Котл. Ен. VI. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.