Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Гас, -су, м. Керосинъ. Лохв. у.
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. ІІІ. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.
Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Переполіскувати, -кую, -єш, сов. в. переполоскати, -щу, -щеш, гл. Переполаскивать, переполоскать, ополоскать. У неділю рано зілля копала, а в понеділок переполоскала. Н. п.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Поминатися, -на́юся, -єшся, гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче. Ном. № 12812.
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом. Брацл. у.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. Чуб. IV. 95. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат. Грин. III. 531.
Хижа, -жі, ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. ІІІ. 18. 3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.