Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постівка

Постівка, -ки, ж. 1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70. 2) = покіс. Вх. Лем. 454.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТІВКА"
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться. Стор. МПр. 40.
Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. І. 153.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Повіддавати, -даю, -єш, гл. Отдать (во множествѣ).
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.