Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постити

Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИТИ"
Батьків, -кова, -ве Отцовскій, отчій. Батьковії роскошеньки поминулися. Мет. 139. батьків син. Порядочный сынъ порядочнаго отца, любимчикъ отца.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Домива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доми́ти, -ми́ю, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила. Богодух. у.
Дурноголо́вий, -а, -е. = дурноверхий.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ. Мнж. 143.
Мовчли́вий, -а, -е. = мовчазливий. Черк. у. Вх. Зн. 36.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.