Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув.
До́плив, -ву, м. Притокъ.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Качка качат вивела. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Ростріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. ростріпатися, -паюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
