Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе.
Квітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Весна пришила теплая, свіжая, квітуща.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Полоз, -за, м.
1) Полозъ въ саняхъ. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий.
2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. Ум. полозок.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.
