Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постилати

Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Чуб. V. 191. Послала баба рядна. Рудч. Ск. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛАТИ"
Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Кудівка, -ки, ж. = куделя. Ой стояла у портах новая кудівка. Гол. IV. 495.
Обірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обрати, оберу́, -ре́ш, гл. Избирать, избрать. Ми оберем собі ватажком Марка. Стор. МПр.
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою. К. ДС. 7.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок. Грин. І. 218.
Посесія, -сії, ж. Аренда, арендное владѣніе. Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо хутір. Левиц. І. 201.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы. (Буковина). ЗЮЗО. II. 511.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.