Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постилати

Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Чуб. V. 191. Послала баба рядна. Рудч. Ск. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛАТИ"
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Нахилити, -ся. Cм. нахиляти, -ся.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.