Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пособкати

Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОБКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОБКАТИ"
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Ґонтяни́ця, -ці и ґонтя́рка, -ки, ж. Ель, годная для теса, гонта. Вх. Лем. 407.
Значно нар. 1) Значительно. 2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Федьк. II. 80. Все ж тото буде на мому личеньку значно. Грин. III. 558. 3) Знатно.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було. Г. Барв. 470.
Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Попотіти, -тіємо, -єте, гл. Вспотѣть (о многихъ). Біжучи, попотіли. АД. II. 37.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Ном. № 858, 880. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив. Чуб. V. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСОБКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.