Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поскребти

Поскребти, -бу, -бе́ш, гл. Поскресть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКРЕБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСКРЕБТИ"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Бодро нар. Бодро. Кв.
Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. І. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Сподівати, -ва́ю, -єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. ЗОЮР. І. 27. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. Мил. 202. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. Макс. (1849), 89.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСКРЕБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.