Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посім'янин

Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСІМ'ЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСІМ'ЯНИН"
Багаччий, -а, -е. = багатший. Зробився ще багаччим од брата. Чуб. І. 217. Багачча од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Білюга, -ги, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білиця 5.
Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Закля́тий, -а, -е. !) Заклятый, заколдованный. З того часу ставок чистий заріс осокою; не купаються дівчата, обходять горою; як углядять, то христяться і зовуть заклятим. Шевч. 24. Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби як і не візьмеш. Грин. II. 143. 2) Упорный; жестокій. Вони на тебе ворогують, — я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312. Ой приїхав чоловік додому заклятий, бив же мене, волочив до самої хати. Чуб. V. 680.
Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный. Желех.
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. І. 45.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. І. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим... МВ. (О. 1862. III. 39).
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила. Рудч. Ск. II. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСІМ'ЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.