Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 147.
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку. К. ЧР. 257.
Погостити, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Гн. І. 93. Нас... так файно погостив. Гн. II. 41. Запросив і погостив їх дуже красно. Драг. 121.
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує. Г. Барв. 375.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Страмний, -а, -е. Неприличный, стыдный, срамной. Та й дочитались же до такого страмного. О. 1862. VI. 42.