Багатирів, -рева, -ве Принадлежащій богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. багатирева. Жена богача. Умер багатирь... Багатирева перебралась ув одну хату.
Бесурмлянин, -на, м. = бусурман. Злі бесурмляне з міста рушали.
Вічко, -ка, с. = очко. Купи мені перстінь із зеленим вічком. вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани.
Жура́вка, -ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Ум. жура́вочка. Був собі журавель та журавочка.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так...
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки!
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Пішов по масло, та й в печі погасло. Уже зорі погасають, ранок наступає.
Полонь, -ні, ж.
1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти.
2) = полин.
Поскидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Поскидав потужних з престолів.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
