Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порток

Порток, -тка, м. 1) Скатерть. Угор. 2) Кусокъ полотна. Вх. Уг. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРТОК"
Багатирів, -рева, -ве Принадлежащій богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Єв. Л. XVI. 21. багатирева. Жена богача. Умер багатирь... Багатирева перебралась ув одну хату. Рудч. Ск. II. 148.
Бесурмлянин, -на, м. = бусурман. Злі бесурмляне з міста рушали. КС. 1884. І. 47.
Вічко, -ка, с. = очко. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. І. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154.
Жура́вка, -ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. Ум. жура́вочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Поскидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Рудч. Ск. І. 177. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Рудч. Ск. II. 46. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. Греб. 385. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. Левиц. І. 119. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Шевч. 454. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. Греб. 393. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки. МВ. І. 83.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.