Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже.
Вихолоштати, -таю, -єш, гл. Выхолостить, оскопить. Вихолоштай і мене та тоді будем молотить.
Заба́чення, -ня, с. Видъ. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «Битва чигиринская», напечатанной впервые въ Три хоругви на забаченьє ляхам становили.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова.
