Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. Ум. Дійни́чка. Ном. № 334.
Запетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Иний, -а, -е. = инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.
Купленина, -ни, ж. Вещи, пріобрѣтенныя покупкою.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.