Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Обвозити, -жу, -виш, сов. в. обвезти, -зу, -зе́ш, гл. Обвозить, обвезти.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Поперехилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Перевѣситься черезъ что. Королів цвіт повився по лісі, вишні поперехилялися. Г. Барв. 89.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору. Чуб. V. 404.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.