Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божкодайло, -ла, м. = божкарь. (Галиц.). Желех.
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Гидний, -а, -е. = гидкий Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. Cм. задувати.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. К. ХП. 65.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.