Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ.
До́сіль нар. = досі.
Звізда́, -ди́, ж. Звѣзда. Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. Ум. зві́здочка.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Поцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Товченик, -ка, м.
1) Тумакъ, ударъ.
2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Ум. товченичок.
Червотока, -ки, ж.
1) Насѣк. Anobium.
2) Изъѣденный червями. Сироїжки такі тобі червотоки.
