Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Бебехи, -хів, м. мн.
1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи.
2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). бебехи відбити, надсадити. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу.
3) Удары. А Хома знай його бебехами годує.
Братаничка, -ки, ж. = братанка.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. 42) Не має де голови прихилить. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ.