Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде. Рудч. Ск. І. 71.
Заяро́вуватися, -вуюся, -єшся, гл. Вкладываться, вдѣлываться (о полкахъ въ шкафу). Полички в миснику заяровуються. Кіев.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Екат. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. ЗОЮР. I. 60. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Чуб. V. 290. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. АД. I. 134. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Мет. 16. Ум. сторо́женька. Чуб. ІІІ. 58.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Утіляти, -ляю, -єш, сов. в. — утілити, -лю, -лиш, гл. Воплощать, воплотить.