Безбородий, -а, -е. Безбородый.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось.
Перезімувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Перезимовать, провести зиму.
2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. В суєту він не встрявав.