Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. Н. п.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.