Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Ворітниця, -ці, ж. 1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. О. 1862. I. 35. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці! АД. І. 41. 2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота. Мнж. 135.
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ном. № 471. Ум. мандричка.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
Помеж нар. = поміж.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Послинити, -ню, -ниш, гл. Послюнить. Мир. ХРВ. 63. Пальці послине. Кв.