Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Перебірник, -ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. І. 13.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли. Kolb. І. 76.
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.