Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Буки нескл. Славян. названіе буквы Б. Аз — били мене раз; буки — набралися муки.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий.
Мо́лодь, -ді, ж. Молодежь. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не буде. А зосталась дома тільки молодь, що літать не вміє.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ.
Огниво, -ва, с.
1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень.
2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. 306.
3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Ум. огнивце.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Козак як голуб: знявся та й полинув.
