Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порідня

Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІДНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІДНЯ"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Вівчарик, -ка, м. 1) Ум. отъ вівчарь. 2) Родъ игры на свирѣли. 3) Бекасъ. Закигикала над ними чайка.... висвистував вівчарик. Стор. І. 126.
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Застали́тися гл. Встрѣчено въ выраженіи: застели́тися на со́яшно. Проглянуть солнцу. Погода оце засталиться на сояшно, та й знову хмарки. Ном. № 337.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Поспів'я, -в'я, с. Пѣніе, пѣснопѣнія. Святе поспів'я. Мир. Пов. II. 59.
Похверцювати, -цюю, -єш, гл. Пощеголять.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІДНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.