Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузничок, -чка, м. Ум. отъ бузник.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Припощувати, -щую, -єш, сов. в. припости́ти, -пощу, -стиш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив. Грин. III. 148.
Свидовий, -а́, -е́ 1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. Грин. II. 34. 2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. Лубен. у. (Леонт.). Свидове жито. Мнж. 192. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.
Сіль, со́ли, ж. 1) Соль. Оце чвертку соли купив. ЗОЮР. І. 9. Хліба-соли вживати. 2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Ном. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20.
Тарілка, -ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. Ум. тарілочка.
Уранішній, я, е Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.