Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Голод мутить, а довг крутить. Ум. Довжо́к.
Лявр, -ру, м. Лавръ. І цвинтарь озде, як го впарканили, ціприсом, лявром, зіллєм насадили.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Як швець дубом шкури пересипає. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим...
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться.
2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. — за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них.
3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться.
