Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать.
Змірок, -рка, м. Мѣрка. Змірок з чобота.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Підпалили сосну від споду до верху. Підпалив у печі, гріє окропи.
Повгинати, -наю, -єш, гл. Вогнуть (о многомъ).
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Роскуштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Хорошенько распробовать. Роскуштувалися, — а воно добре, — давай тоді їсти.
Фатьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла?