Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Джере́льце, -ця, с. Ум. отъ джерело.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Спласкати, -щу, -щеш, гл. Соткать? Ворона напряде, сорока насмиче, а горобчик, жвавий хлопчик, полотенце сплаще. Чуб. V. 1144.
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо. Шейк. Чуб. II. 71, 72.
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.