Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприручати

Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИРУЧАТИ"
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.
Обгородити Cм. обгороджувати.
Повідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повідгортати.
Понадсипати, -па́ю, -єш, гл. Надсыпать (во множествѣ). Мабуть понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали. Черниг. у.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Точило, -ла, с. Точило, точильный камень. Ном. № 12795. Наляга, мов коваль на точило. Ум. точи́льце.
Уколисати Cм. уколисувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.