Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Кімлач, -ча́, м. Сѣть въ видѣ верши для ловленія рыбы. То-же что ятір (Cм.), но безъ крыльевъ. (Александровск. у. и Мнж. 182. и безъ суя́трика. Вх. Пч. II. 22.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.