Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жарні́вка, -ки, ж. Раковый жерновокъ.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива. Камен. у.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Лощи́тися, -щу́ся, -щишся, гл. Блестѣть, лосниться. Стільчики, столики — все те новеньке, аж лощиться. МВ. (О. 1862. III. 53).
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать. КС. 1883. II. 403.
Услужник, -ка, м. Прислужникъ.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Грин. ІІІ. 496. Вже ступила на хистку кладку. Левиц. І. 172. Хисткий місточок. Левиц. І. 437. 2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка. Г. Барв. 5. 3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. К. ЧР. 163. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина. МВ. І. 4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Канев. у. Та скора ж, та хистка, як та ластівка! Г. Барв. 103.