Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аде́! меж. Сюда! Желех.
Двана́дцять, -тьо́х, чис. Двѣнадцать. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. У мене єсть кінь з дванадцятьма головами. ЗОЮР. II. 70. І настановив дванадцятьох, щоб були з ним і щоб посилати їх проповідувати. Єв. Мр. ІІІ. 14.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ). Св. Л. 40.
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. К. ЧР. 159. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських. МВ. ІІ. 59.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються. МВ. (О. 1862. І. 105).
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть.