Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Валькування, -ня, с.
1) Выведеніе глиняной стѣны.
2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Сокира остра, мотика їй сестра.
Перемешкати Cм. перемешкувати.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ.
Погамелитися, -люся, -лишся, гл. ? Та й гарний то панич, як би з ним мені, — каже молодиця, — трохи погамелитись.
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Щербату сокиру на точилі проштихували.
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.
