Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Заплю́щувати, -щую, -єш, сов. в. заплю́щити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Чуб. V. 177.
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 132. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. І. 60.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Пробевкати, -каю, -єш, гл. 1) Прозвонить (на колокольнѣ). 2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время. Лохв. у.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей. Ив. 21.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.