Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поповчити

Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЧИТИ"
Вилисіти, -сію, -єш, гл. Оплѣшивѣть.
Витесати Cм. витісувати.
Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок. Грин. III. 432.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. І. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.
Поторгувати, -гую, -єш, гл. Поторговать; продать или купить на базарѣ. Поїхав він на базарь — от як би і у нас у Корсуні — поторгував він, що йому треба було. Рудч. Ск. І. 115.
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть. Грин. III. 241.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.