Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть.
Воювник, -ка, м. = войовник.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник.
Карась, ся́, м.
1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Ой лин та карась у ятері трепетавсь.
2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь!
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ , вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Cм. мантули, мантулки.
Обісмілюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обісмілитися, -люся, -лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять.
Тільки нар. = тілько.