Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аге́т, -та, м. Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574.
Багатшити, -шу, -шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть. Грин. І. 232.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Наві́рити Cм. навіряти.
Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Підмогоричити Cм. підмогоричувати.
Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш, сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл. 1) Увеличивать, увеличить. 2) Прибавлять, прибавить. Левиц. Пов. 270. Сами прибільшують невірі плати. К. Бай. 24. 3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве. Левиц. І. 212.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.