Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139.
Збін, збо́ну, м. Амвонъ. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.
Инак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак. Рудч. Ск. І. 130.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ном. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.