Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба.
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Пряха, -хи, ж. Прядильница. І швачка, і прачка, і пряха. Моя мати пряха. Ум. пряшечка. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники.
Роскульбачити, -чу, -чиш, гл. Разсѣдлать.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.