Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виготовувати, -вую, -єш, сов. в. виготувати, -тую, -єш, гл. Изготовлять, изготовить, приготовлять, приготовить. Кадовби набиває, клепки сама було виготовує. Г. Барв. 423.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. Вх. Зн. 17. 2) Раст. Scabiosa arvensis. Вх. Пч. І. 12.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Лв. 96. Cм. леліч.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Побідити 2, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.