Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Ікровиця, -ці, ж. Рыба-самка. Вх. Зн. 37. Cм. ікрець.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова. Черниг. у.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Мона́х, -ха и монаха, -хи, м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку. Чуб. IV. 533.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.