Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить. О. 1861. IV. 34.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Підштовхнути Cм. підштовхувати.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Уходити 1 Cм. увіходити.