Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Перемощувати, -щую, -єш, сов. в. перемости́ти, -щу́, -стиш, гл. Перемащивать, перемостить. Міст перемостили.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ) Грин. II. 82.
Подія, -дії, ж. 1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. 2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. Стор. МПр. 146.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный. Желех.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. І. 135.