Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видовжити Cм. видовжувати.
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Заперіз́уватися, -вуюся, -єшся, сов. в. запереза́тися, -жу́ся, -же́шся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною. Чуб. ІІІ. 291.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Карбівка, -ки, ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Підтягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. підтягтися, -гнуся, -нешся, гл. Перетаскивать, перетащить пловучую сукновальню на другое мѣсто. Вас. 173.
Садівничити, -чу, -чиш, гл. Заниматься садоводствомъ. Волч. у. (Лобод.).