Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Призначіння, -ня, с. 1) Назначеніе. Левиц. Пов. 154. 2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся. Гн. І. 166.
Реп'ях, -ха, м. 1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. Ном. № 2744. 2)польовий. Раст. Carduus nutans. ЗЮЗО. І. 174. Ум. реп'яшок.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Ціна 2, -ни, ж. 1) = цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.
Червонастий, -а, -е. = червонястий. Херс.