Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понура

Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРА"
Акто́рка и актьо́рка, -ки, ж. Актриса. Желех. Чи не була вона в актьорках в театрі? Левиц. І. 465.
Біднівство, -ва, с. Бѣдная семья, бѣдное хозяйство. З біднівства (приймак) пристав. Фр. Пр. 55.
Вісім, восьми числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім. Ном. № 3529.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Новомоск. у. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем. Новомоск. у.
Офіра, -ри, ж. = охвіра. Чуб. І. 168.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.
Розмножуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розмножитися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, размножиться. Ви, небеса, ростворітося, а ви, мир Божий, розмножітеся. Чуб. III. 354.
Хвалько, -ка, м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється. Ном. № 5680.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.