Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Знана на ввесь світ Баба Борець. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить.
Ошийок, -йка, м.
1) Шея сверху. Под. г.
2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ.
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. Зачали лаятись, перекорюватись.
Старшувати, -шую, -єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Шпетно нар.
1) Безобразно, гадко.
2) Аккуратно, опрятно. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.
