Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита.
Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу.
Піднімати, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. На заробітки, піднявши литки. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. 2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Дай нам... народній дух з занепаду підняти. 3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. 4) Возвышать, возвысить. Cм. підіймати. 5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. 6) — духа. Воодушевлять, воодушевить. Cм. підіймати. 7) — на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. Cм. підіймати.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують.