Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брацтво, -ва, с. = братство.
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Вижати Ii Cм. вижинати.
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. К. Бай. 47. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. Новомоск. у. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. Чуб. № 1099. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Зака́пати, -паю, -єш, гл. = закрапати. Червона кров закапала з пучки. МВ. ІІ. 66.
Осторобитися, -блюся, -бишся, гл. Испугаться, съ испуга разбѣжаться. Вх. Зн. 45.
Перелітувати I, -тую, -єш, гл. = перелітати.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.