Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпросвітний, -а, -е, безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Нава́льний, -а, -е. 1) Стремительный, порывистый. 2) — зіма́. Снѣжная зима. Лебед. и Н. Вол. у.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась. Мил. 205.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Нара́льник, -ка, м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника. Чуб. VII. 401.
Охлянути Cм. охлясти.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. 3)під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки. Левиц. І. 89.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).