Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понавербовувати

Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЕРБОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЕРБОВУВАТИ"
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Н. п. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. Cм. відрада, відрадність.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Гостюви́тий, -а, -е. Любящій бывать въ гостяхъ. Аф. 367.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Пипак, -ка́, м. Мозоль. Вх. Зн. 48.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.
Умерлини, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. Рк. Ленин. А. що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю. Грин. ІІІ. 577.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВЕРБОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.