Заду́ха, -хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. 4) Удушье, астма.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Заста́ти Cм. заставати.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Напосу́дити, -джу, -диш, гл. Настроить, наладить, приготовить, направить. Я вже тобі напосудила, сідай да тчи. Напосудив млина таки як треба, а вітру немає.
Печія, -чії́, ж. Изжога.
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася.
По-друзьки нар. По дружески.
Посидящий, -а, -е. Усидчивый.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл.
1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця.
2) Ворчать.
3) Твердить одно и то же.
4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Барабан туркоче.
