Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок.
Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру.
Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш, гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Придави півня, щоб кукурікнув.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Перегромаджувати, -джую, -єш, сов. в. перегромадити, -джу, -диш, гл. = перегрібати, перегребти.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.