Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуся́тник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. Желех; Вх. Зн. 12. 2) = Гусник. Св. Л. 27. 3) = Гусятниця. Кіев. 4) Раст.: a) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123; б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. І. 132; в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea. Конст. у.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Крась, -сі, ж. = крас. Вх. Лем. 428.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.