Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Брундишка, -ки, ж. Раст. Bulbocodium ruthenicum. Анн. 72.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Небачний, -а, -е. = необачний.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. г. А своє військо на Львів рихтує. АД. І. 15. Cм. риштувати.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Тать сз. = тат. Гол. III. 412, 414.