Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихолка, -ки, ж. Мятель, вьюга. Конст. у.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався. Кіевск. у.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Ном. № 3234. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Камен. у., Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька. Рудч. Ск. II. 15.
Обнова, -ви, ж. 1) Обнова, обновка. Чого се тобі так треба сорочки тії? — Обнови заманулось. МВ. (О, 1862. І. 89). 2) Откидной воротник шубы. Гол. Од. 17, 76.
Прохилити Cм. прохиляти.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Цільник, -ка, м. = сцільник.