Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баранковий, -а, -е. Барашковый. Шейк.
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Помолодитися, -джуся, -дишся, гл. Покрыться тонкими бѣлыми облачками (о небѣ). Помолодилося небо. Вх. Зн. 52.
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.