Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Попробуватися, -буюся, -єшся, гл. Испытать, попробовать. Як дам, то на свій зріст все подвір'я зміряєш... — Попробуємся! — Та що тут пробуватись! Без сорома казка: он де двері, або тебе випхаю. Св. Л. 317. Ти бігаєш, як жоден молдаван не побіжить, — попробуйся. Св. Л. 137.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Семисотний, -а, -е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства. Ном. № 8625.
Талабаїти, -баю, -їш, гл. Тревожить? возмущать? Не вступайте, сильнії бояре, не талабайте золотої ціщейки. Гол. IV. 334.
Шапище, -ща, с. ув. отъ шапка. Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, — тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище. Чуб. III. 166.