Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка.
Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ.
Туркот, туркут, -та, м.
1) Порода голубя, турманъ. Ходить туркот волохатий. Попотурчи, туркоте. Позирав, ходив як туркут, голуб волохатий.
2) Ворчунъ, сварливый человѣкъ.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.