Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохати

Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Гладиш, -ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Зістава́тися, -таюся, -є́шся, сов. в. зістатися, -тануся, -нешся, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи. Вх. Зн. 23.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Ном. № 6681. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. К. ХП. 124. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою. Мир. ХРВ. 127.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти. Гол. III. 240.
Торчовий, -а́, -е́ Сдѣланный изъ торчі. Одна торчова стіна у клуні, а друга з дощок. Черк. у.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.